Лісовій глушині водиться чимало тварин, зустрічі з якими краще уникати, і одна з найнебезпечніших – це ведмідь.
Ведмеді нападають на людей, коли відчувають, що вони загрожують їм самим чи їхньому потомству. У лісі, де водяться ведмеді, періодично криком сповіщайте околиці про свою присутність. Звір насторожиться і піде. Але якщо ви раптово зіткнетеся з ним у лісі, неголосно заговоріть з ведмедем, одночасно піднявши обидві руки над головою, щоб здаватися більше, ніж ви є насправді.
Не тікайте, це спровокує його на погоню, а бігає він краще за вас. Повільно відступайте. Якщо звір вас спіткав, зверніться в клубок на землі і не реагуйте на подряпини та укуси, які він може вам завдати. Прикиньтеся мертвим, і ведмідь швидше за все дасть вам спокій, тому що ви не будете представляти для нього загрозу. Якщо все ж таки доведеться вступити зі звіром у боротьбу, робіть як більше шуму і, орудуючи ціпком, завдайте ведмедеві біль, який змусить його піти.
ВИПАДОК З ЖИТТЯ
У 1823 році серед глухих лісів штату Монтана мисливець-першопрохідник Х’ю Гласс зазнав жорстокого нападу, коли випадково натрапив на берлогу самки гризлі і виводок її ведмежат. Тварина напала на мисливця і сильно розірвала його, перш ніж інші мисливці зуміли відкрити вогонь і застрелити ведмедицю. Декілька товаришів спочатку залишалися з пораненим Х’ю, але вони злякалися можливого нападу тамтешніх індіанців і незабаром пішли, покинувши його одного. На щастя, Х’ю був не боязкого десятка і знав, як вижити в дикому природному середовищі. І він розпочав свою 160-кілометрову подорож поповзом через ліс. Він харчувався ягодами та мертвими звірятами, яких знаходив по дорозі. Пив річкову та дощову воду. Так, попри всі труднощі та небезпеки, через півроку він вибрався з хащі до людей.