Якщо ваш товариш не може йти самостійно, а викликати рятувальників неможливо, вам доведеться нести його на саморобних ношах.
Прості ноші роблять із двох довгих жердин і тканини. Зріжте дві довгі прямі гілки (їх довжина має перевищувати зростання постраждалого). Гілки не повинні легко згинатися під вагою. Можна використовувати інші міцні матеріали: пара лиж або жердини для встановлення наметів. Потім візьміть широке полотнище матерії: ковдру або шматок наметового брезенту. Покладіть жердини по обох краях полотна і скочуйте навколо них тканину доти, доки між жердинами залишиться місце лише для того, щоб помістити постраждалого. Але краще укласти його в центр полотна і лише потім скочувати тканину. Тепер чотири людини можуть підняти носилки на плечі, підклавши під кінці жердин щось м’яке. Якщо у вас немає великого шматка тканини, можна використовувати порожні рюкзаки або куртки. Виверніть рукави курток усередину, а потім просмикніть жердини крізь рукави.
ВИПАДОК З ЖИТТЯ
Буває так, що організм людини сам собою робить неймовірне, щоб вижити.
7 жовтня 2006 року японець Мацутака Учікоші вирушив у піший похід на гору Роко, що поблизу міста Кобе. Він почав підйом разом з групою, але потім залишив її і вирішив спуститися вниз один. На жаль, на зворотному шляху він упав зі скелі і пошкодив хребет. Мацутака виявився повністю паралізованим. Він розумів, що швидше за все помре на схилі гори від переохолодження. А потім сталося щось дуже дивне. Він упав у стан, який медики описали потім як «зимову сплячку». Температура його тіла стала дуже низькою, серцебиття і дихання стали рідкісними. Це було щось на зразок коми. Так він проіснував 24 дні без їжі та пиття. А потім його знайшли, і хоча він був у тяжкому стані, згодом його повністю вилікували.
