Заблукавши у глухому безлюдному місці, подумайте, що у вашій ситуації буде краще: вибиратися самому чи чекати на рятувальників.
Якщо ви збилися з дороги, краще дотримуватися загального правила: йти за допомогою слід тільки у випадку, якщо один із членів вашої групи поранений і потребує термінової медичної допомоги або ви опинилися в тому місці, де рятувальники навряд чи вас знайдуть. Усі члени групи повинні триматися разом, але, якщо один із вас поранений, потрібно залишити когось із постраждалим. Йти по допомогу краще не поодинці, і перш ніж рушити в дорогу, запишіть на аркуші паперу будь-які прикмети, за якими рятувальники зможуть знайти залишених вами друзів. Потім, якщо ви в горах, спуститеся вниз у долину. Знайдіть річку і слідуйте її руслу, тому що люди воліють жити по берегах річок. Якщо пошуки допомоги можуть тільки посилити ситуацію, чекайте, коли допомога сама прийде до вас. Використовуйте сигнали, описані в цій книжці, і перейдіть на місце, де вас легше помітити з вертольота. Якщо ваші рідні чи друзі знають, куди ви поїхали, рятувальники не змусять себе довго чекати.
Якщо ви точно знаєте, що ваші друзі або рятувальники десь неподалік від вас, можна використовувати метод квадратів, щоб знайти їх. З вашої вихідної точки пройдіть трохи по прямій, поверніться на 90 градусів ліворуч і пройдіть таку ж відстань (для цього необхідно рахувати кроки). Ще раз поверніть ліворуч і пройдіть відстань вдвічі більше попереднього. Продовжуйте рухатися, дотримуючись принципу подвоєння дистанції після кожних двох поворотів, щоб ваш маршрут виглядав так, як він показаний на цьому малюнку. Цей метод дозволяє «прочесати» велику територію. Гучними криками потрібно намагатися при цьому привернути до себе увагу рятувальників. Але пам’ятайте, що ходити «квадратами» не можна занадто довго – так ви ризикуєте запутати ще більше.
ВИПАДОК З ЖИТТЯ
У 1971 році юна німкеня Юліана Кепке одна залишилася живою після аварії літака в джунглях Перу, при якому загинула 91 людина, і в тому числі її мати. Одна серед лякаючого безкрайнього тропічного лісу, зі зламаною ключицею і осліпла на одне око… На щастя, батько свого часу навчив її деяким навичкам виживання в джунглях. Вона натрапила на струмок і пішла вздовж його річища, сподіваючись знайти житло. З струмка вона й пила, що було важливим у тропічну спеку. Незабаром їй справді вдалося натрапити на порожню мисливську хатину, в якій вона влаштувалась і де виявилося достатньо медикаментів, щоб хоч якось обробити рани. Так вона провела дев’ять днів, і врешті-решт була виявлена бригадою лісорубів.
За необхідності провести пошуки найкраще використовувати метод прочісування території, схема якого показана тут. Всі члени пошукової групи рухаються в одному напрямку, причому кожен знаходиться в полі зору одного-двох своїх товаришів.
Відстань між учасниками пошуку, показані стрілками, має бути рівномірними.